Зовсім випадково сьогодні потрапив на концерт Земфіри.

Спочатку думав піду розслаблюся, послухаю гарну музику, відволічусь від буденного життя.

Але усе трапилось набагато краще та цікавіше.

Як завжди концерт проходив у форматі пісні з остатнього альбому та декілька старих хітів.

 

 

 

Тай нібито і усе. Остання пісня «Спасибо» і концерт завершено. Земфіра пішла за куліси.

Але київська публіка не хотіла так просто відпускати Земфіру. Після довготривалих вигуків «Земфіра», вона повернулася на сцену.

Земфіра сказала, що хоче заспівати пісню одного з улюблених українських композиторів.

Взяла аркуш паперу з текстом і….. Усі позавмирали. Це була пісня «Відпусти» Вакарчука.

Було видно, що Земфіра вклала усю душу у виконання пісні. Ну а публіка була в шоці… і Вакарчук теж….)

Ну і було виконано ще пару пісень після яких вона знов зникла за кулісами.

Пів залу вже залишило концертну площадку, а я і мої друзі ще стояли у надії, і не дарма, Земфіра знов вийшла на сцену. І посипалися усі найкращі хіти один за одним. Оце був драйв:)

І ви не повірите. Коли вже після того, як у залі з декількома десятками чоловік при включеному освітленні знову з’явилася Земфіра. Ну усі, як скажені побігли до сцени. І Земфіра виконала, граючи сама на гітарі, ще декілька пісень:) Вона ніби віддала шану тим, хто зостався до кінця.

Такого заряду позитиву та драйву давно не було.

Взагалі не чув, щоб Земфіра так себе поводила. Завжди після виділеного часу на концерт вона просто зникала за кулісами, а тут аж три рази поверталася.

Що так вплинуло на неї невідомо: чи київська публіка, чи сама атмосфера, чи щось інше….

Земфіра велике тобі «Спасибо».